Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Великий піст 2024
    У 2024 році Великий піст розпочинається 18 березня і триватиме до…
  • Православні молитви за воїнів
    Молитва за воїнів, що йдуть на війну Владико Господи, Боже отців…
  • Різдво Христове
    ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! Підбірка публікацій про Христове Різдво - …
  • Великомучениця Варвара
    Життя святої Варвари Тропар, величання, кондак, прокимен, причасний …
  • Апостол Андрiй Первозваний
    Життя святого Андрія Первозваного Святий апостол Андрій на Київських…
  • Популярне
  • Великий піст 2024
    У 2024 році Великий піст розпочинається 18 березня і триватиме до…
  • Опитування
    Скільки Вам років?
    до 13
    14-17
    18-23
    24-29
    30-39
    40-50
    більше 50
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Березень 2024    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
    Березень 2024 (1)
    Лютий 2024 (1)
    Грудень 2023 (2)
    Листопад 2023 (3)
    Жовтень 2023 (2)
    Вересень 2023 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Якого кольору очі Вашої дружини?

    Якого кольору очі Вашої дружини?Я мав прочитати лекцію про споглядальне життя, і Провидіння послало мені вірш, який вам, ймовірно, добре знайомий, але навряд чи застосовувався для духовного навчання. Він починається так:

    В лісі жила премудра сова.
    Чудово все бачачи, скупилася на слова;
    Скуплячись ж на слова, все чула і знала.
    Ах, якби вона для нас прикладом стала!


    Я думаю, це майже вичерпне вчення про споглядальне життя для початківців і для тих, хто живе приходським життям, для людей у миру.

    Вірш говорить нам, що перша умова, щоб чути - навчитися деякій мірі мовчання, перша умова, щоб бачити - навчитися дивитися. Це здається очевидним. Але це не очевидно з того, як ми відносимося до цієї теми.


    Ви чудово знаєте, як ми слухаємо один одного. Поки людина говорить, ми в думках коментуємо її слова, і після висловлювання у нас готове заперечення їй. Ми не прислухалися до того, що вона говорила, ми вслухалися в те, що можемо їй заперечити. Те ж саме відносно зору.

    Дуже рідко ми дивимося в обличчя людині так, щоб запам'ятати і побачити її. Чи часто ми пам'ятаємо обличчя людини, яку щодня зустрічаємо на роботі, на вулиці, на сходовому майданчику? Ми пізнаємо людину по декількох формальних характерних рисах, от і все. Я пам'ятаю одного священика; проповідуючи в його присутності, я зробив подібне зауваження. Він сказав: «Як я можу пам'ятати людей, що приходять до мене? Я дуже багато бачу!» Ні, він не бачив нікого з тих, що приходили до нього! Потім він запитав: «Чи можете сказати, яким чином цьому навчитися?» Я відповів: «Закрийте очі і скажіть, якого кольору очі у вашої дружини». Він не зміг дати відповідь! - вони дуже довго були одружені.

    І це надзвичайно серйозно. Воно, звичайно, звучить забавно, але це означає, що ми не бачимо людей і не чуємо, що вони говорять. Що стосується слухання, тут справа йде ще гірше, тому що очима ми здатні принаймні пізнати людину, але оскільки ми боязкі, слухаємо ми неохоче. Ми слухаємо тільки слова, прагнучи не брати на себе ризик зрозуміти сенс, що стоїть за словами; закриваємо серце, щоб не брати на себе відповідальність, щоб не зв'язатися з думкою, з життям іншої людини.

    Ви зустрічаєте людину і приклеюєте їй ярлик «вчитель», «директриса», «єпископ», «мій сусід», і як тільки ви наклеюєте ярлик, він закриває вам людину.

    Тому що людина не є те або інше зі згаданого, вона надзвичайно складна істота, а ви знаєте тільки одну її грань, відмічену вашим ярликом; а в ній ще нескінченно багато граней, про які ви навіть не підозрюєте.

    Пам'ятаю, одного разу в Америці я зайшов в старий храм. Я просто зайшов подивитися і побачив: сидить чоловік, охопивши голову руками, як мені здалося, глибоко пригнічений. Я підійшов до нього, обійняв за плечі і сказав: «У чому справа?» Він обернувся до мене і почав плакати, а потім розповів, що одружений вже двадцять п'ять років, що він священик. І він зрозумів, що більше не любить свою дружину, і єдиний вихід для них - розлучитися. А якщо він розлучиться з дружиною, то розлучиться і зі священством, тому що це буде повний крах всього, в що він вірив.

    Ми поговорили, не дуже довго, але дійсно, що називається, «від серця до серця». І я порадив йому піти додому, і перш, ніж подзвонити в двері, зупинитися і усвідомити, що він шукає не дівчину, з якою одружувався двадцять п'ять років тому, що він не почне шукати риси, які він бачив колись, і в цілому дівчину, якої більше немає; він зупиниться і скаже собі: я дзвоню в двері незнайомої жінки. Кого я зустріну? - і запитає себе, чи може він полюбити цю жінку, яку раніше ніколи не бачив. Він так і зробив, і потім написав мені, що ніяк не чекав того, що трапилося.

    Він зупинився, відкинув всі колишні образи, подзвонив і поглянув в обличчя жінки, що відкрила двері, і закохався в неї. Тому що він подивився в обличчя дійсності і не відігнав її ради того, що колись було реальне, але не відповідало його очікуванням тепер.

    Митрополит Сурозький Антоній


    Амвон
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (1)
    • Facebook
    • Довідка
    • Написав(ла): Sj
    • 30 лип 2010 #
    дякую
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів. Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com