Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Молитва на Новий рік
    Господи Боже, всього видимого й невидимого творіння Сотворителю, Ти…
  • Про Пилипівку (Різдвяний піст)
    Починається Різдвяний Піст: як правильно постувати? Початок…
  • Про святкування Хелловіну
    Більшість бравих шанувальників цього «не святого свята» навіть не…
  • Православний церковний календар вересень 2022
    Православний церковний календар на вересень 2022 року Божого…
  • Анонс: молодіжні зустрічі в Ново-Афонському монастирі м.Львова
    Запрошуємо всіх бажаючих на цикл лекцій з релігієзнавства та…
  • Популярне
    Где то косяк! Проверь правильность строки подключения. Возможно просто нет новостей за последние 30 дней.
    Опитування
    Ти святкуєш 8 липня православний День закоханих?
    так
    ні
    святкую день Валентина
    а що це за свято?
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Лютий 2023    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
     
    Грудень 2022 (1)
    Листопад 2022 (1)
    Жовтень 2022 (1)
    Вересень 2022 (4)
    Серпень 2022 (2)
    Липень 2022 (3)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Петрів батіг

    Петрів батігПісля Свого чудесного воскресіння Господь не раз з'являвся апостолам, щоб дати їм останні настанови. На березі Тиверіадського моря, коли вони бачилися втретє, за обідом Ісус звернувся до Симона-Петра:

    - Симоне Іонин! чи любиш ти Мене більше, ніж вони?-кинув поглядом на присутніх.
    - Так, Господи! Ти відаєш, що я люблю Тебе, - відповів апостол.
    - Паси Мої вівці, - мовив на те Ісус і знову запитав:
    - Симоне Іонин! чи любиш ти Мене?
    - Так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе, - вдруге запевнив Його Петро.
    - Паси Мої вівці, - повторив Ісус і спитав утретє: - Симоне Іонин! чи любиш ти Мене?

    І тут смуток огорнув Петрове серце. Господь ніби не йме віри його щирим словам. Ворухнувся щемний спомин, як нещодавно тричі за ніч зрікся свого Учителя. Проте і втретє тихо, але твердо зронив:

    - Господи! Ти все відаєш. Ти знаєш, що я люблю Тебе.
    - Паси Мої вівці, - втретє звелів Господь Петрові.

    А потому простягнув йому довгеньку вузлувату лозинку.

    Святий Петро був вкрай спантеличений, адже біля отари чабани ходять з ґирлиґами (1) . Довго він розглядав стебельце-батіжок, обмацуючи кожен ґудзик (2), зав'язаний на ньому рукою Учителя. І лише тоді, як пучки намацали останній, десятий вузлик, апостолу ніби полуда з очей упала. Він зрозумів, що зав'язані десять ґудзиків - святі вічні заповіді Божі. І нікому не під силу їх ані розв'язати, ані розрубати. Адже на нерозривній струні любові зав'язані вони. Від дотику цього батога ніхто не відчує болю, бо не в загрозливому посвисті його сила...

    Заховавши той дарунок до пазухи - ближче до серця, багато важких і виснажливих доріг пройшов святий апостол. Великі отари привів він на Господні луки. Так і до Рима дістався. Але жорстокому імператорові Нерону не до вподоби було вчення Христове, тож і звелів він розіп'яти невтомного проповідника, що навертав народ до Христа.

    Смиренно вислухавши вирок, апостол Петро несподівано попросив:

    - Я недостойний навіть смерті такої, яку заподіяли моєму Вчителю. Тож, будь ласка, виконайте моє передсмертне бажання - розіпніть мене головою донизу... Останню волю святого мужа було виконано. Та під час розп'яття ніхто й не помітив тоненького вузлуватого стебельця, що випало зі смертникової пазухи. А на ранок наступного дня та стеблиночка, міцно тримаючись за суху піскувату землю, усміхнулася променистими квітами кольору вранішнього неба, кожен вузлик розкрився поглядом очей Спасителя.

    Ти ба! - здивовано вигукнув хтось із людей. - Це ж Петрів батіг, з яким він ніколи не розлучався.

    Петрів батіг! - миттєво підхопила весела луна та й понесла у світ звістку про нездоланну силу Божої любові.

    І донині у наших краях щоліта зацвітають ці прості, невибагливі квіти і прозиваються незмінно - петровими батогами.


    1 - Ґирлиґа - ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди
    2 - Ґудзь - вузол

    ЛІДІЯ ДЯЧЕНКО


    Більше оповідань та віршів у ЛІТНІЙ КНИЖЦІ.
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів. Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com