Слово на Новий рік святителя Іоана Золотоустого (частина 2-га)

Але, як я вже сказав, такі змагання заслуговують невеликого осудження. Найбільш сумні змагання ті, котрі відбуваються сьогодні в заїжджих дворах і сповнені розпусти та чималого безчестя. Безчестя, бо ті, що займаються цим, зважають на дні, ворожать і думають, якщо перший день цього місяця вони проведуть у задоволенні та веселощах, то так буде і весь рік. А розпусти тому, що до самого світанку і жінки, і чоловіки наповнивши склянки і чаші вином напиваються з надзвичайною непомірністю.

Це суперечить нашій мудрості в любові незалежно від того чи ви робите це самі, чи дозволяєте робити іншим: слугам чи друзям, чи сусідам. Невже ти не чув слів Павла: “Ви спостерігаєте дні, місяці, пори і роки. Боюся за вас, чи не даремно я трудився у вас (Гал. 4, 10-11). Украй безумно за одним щасливим днем очікувати того ж на весь рік. І не тільки від безумства, але й від диявольського впливу йде така думка, начебто у ваших життєвих справах потрібно покладатися не на власні старання і дії, а на те, яким видасться день.

Щасливим у всьому для тебе буде рік не тоді, коли ти першого дня будеш пиячити, а коли й першого, і в наступні дні будеш робити угодне Богові. День буває поганий або гарний не за своєю природою, - бо день від дня нічим не відрізняється, - а через нашу старанність або байдужість. Якщо ти зробив добро, то день для тебе гарний, а якщо ти згрішив, - тоді поганий і пов’язаний з покаранням. Якщо ти будеш так думати і так себе налаштовувати, творячи щодня молитви і милостині, то щасливим для тебе буде весь рік. А якщо ти, не піклуючись про чесноти, будеш очікувати втіхи для своєї душі від початку місяців і відліку днів, то не буде для тебе нічого доброго.

Диявол, знаючи це і намагаючись відхилити нас від подвигів у чеснотах і погасити душевну ревність, навчив людей приписувати щастя і нещастя дням. Хто переконаний, що є дні щасливі і нещасливі, той у нещасливий день не буде займатися добрими справами, думаючи, що вся його праця через фатальну властивість дня залишиться марною і безкорисною. Але і у щасливий день він не буде займатися тими справами, думаючи, що завдяки сприятливій властивості самого дня його недбальство йому ніскільки не зашкодить. І таким чином він у тому й іншому випадку буде втрачати своє спасіння, і, вважаючи свої труди то безкорисними, то зайвими, буде вести життя бездіяльне і порочне.

Знаючи це, ми повинні уникати підступів диявола, викидати з душі таке переконання, не спостерігати днів, не зневажати одним днем і не прив’язуватися до іншого. Лукавий демон хитрує проти нас таким чином не тільки для того, щоб ввергнути нас у байдужість, але щоб і оббрехати створіння Боже, і втягнути душі в недбальство та нечестя. Ми повинні віддалятися від цього і ясно усвідомити, що немає зла, крім гріха, і немає добра, крім чеснот і служіння Богові в усьому. Радість буває не від пияцтва, й від духовної молитви, не від вина, з від повчального слова. Вино спричиняє бурю, а слово — тишу, вино створює шум, з слово припиняє сум'яття, вино затьмарює розум, а слово просвічує і затьмарений; вино вселяє скорботи, яких не було, а слово відганяє і ті, котрі були.

Ніщо зазвичай так не вселяє спокій і радість, як правила мудрості: нехтувати сьогоденням, прагнути до майбутнього, не вважати нічого людського постійним — ні багатства, ні влади, ні почестей, ні заступництва. Якщо ти навчився так мислити, тоді тебе не буде мучити заздрість, коли побачиш багатого, а коли потрапиш у бідність, не принизишся через бідність. І таким чином зможеш постійно відчувати свято. Християнину властиво святкувати не у визначені місяці, не в перший день місяця, не в неділі, а у властивому йому святкуванні проводити все життя. Яке ж святкування йому властиве? Про це послухаємо Павла, який говорить: “Святкуймо не зі старою закваскою, не із закваскою злоби та лукавства, а з опрісноками чистоти й істини” (1 Кор. 5:8).

Отже, якщо в тебе чиста совість, маєш добру надію й утішаєшся сподіванням майбутніх благ, тоді для тебе є постійне свято. Якщо ж ти неспокійний у душі і завинив у багатьох гріхах, то і при тисячах свят і торжеств ти будеш почувати себе не краще за тих, що плачуть. Яка мені користь від світлого дня, коли душа моя затьмарена докорами совісті? Отже, якщо ти хочеш мати користь і від настання нових місяців, то роби так: після завершення року подякуй Владиці за те, що Він зберіг тебе до цієї межі років; упокорся своїм серцем, обчисли час свого життя і скажи сам собі: "Дні біжать і минають, роки завершуються, чимало свого шляху ми вже пройшли, а що зробили доброго? Невже підемо звідси без нічого без будь-якої чесноти? Суд біля дверей, залишок життя хилиться до старості".

→ ПРОДОВЖЕННЯ ←