Осел носить поклажу. Дресирований пес — хазяйські тапочки. Вітер носить обривки чуток, собачий гавкіт і запах далеких пожеж. Людина ж носить в грудях відчуття вічного життя і відчуття власної унікальності. «Я не помру». «Таких, як я, не було». Ці фрази звучать раз у раз в душі людини. Цим думкам протирічить навколишній світ, де все штампується мільйонними накладами і ніщо довго не живе. Ці думки, як немовляти, що плаче, намагається задушити подушкою метушні повсякденне життя. А вони все звучать і звучать. Всі клекочуть в грудях людини. Гроші людина носить в кишенях. Окуляри — на носі. У грудях людина носить думки. Там, звідки вириваються горлові звуки — насолоди, страху, ненависті. Все найголовніше людина носить в грудях. Не у портмоне, не в портфелі і не в кишенях. Портфелі зберігають в своєму чреві ділові папери, журнали, компромати, dvd-диски.
Кишені об'ємніші. Якщо це кишені шинелі, то вони зберігають кубики цукру, обліплені крихтами хліба, тютюновий пил, порожній патронний магазин. Кишеня п'ятикласника багата рогаткою, пом'ятим носовичком, копійками. Кишені хлопця — це часто кишені джинсів. Вони вузькі, і в них не залізти. Тому вони бувають порожні, як і думки хлопця. Щоб знати про кишені більше, потрібно бути кишеньковим злодієм. Боже, збережи!
У нас є сховища глибше, ніж ями в городі, і надійніше, ніж комірка в швейцарському банку. У нас є м'яз величиною з кулак. М'яз, що не знає відпочинку і щомиті розганяюча кров по тілу. На краю землі — дуб, на дубі — скриня, в скрині — качка, в качці — яйце, в яйці — голка. Голка — це найважливіше в казці. У хвості Галактики — маленьке Сонце. Довкола маленького Сонця літає малесенька Земля. На Землі живе малюсінька людина. У його крихітних грудях — ледве помітне серце. І там — все. Там рай і пекло. Великий Бог зі Своїм Царством і страшний гріх зі своїм хаосом. Там місця більше, ніж у всьому Всесвіті.
Як радіомаяк у відкритому океані, серце людське звучить з правильною періодичністю. «Я — вічний». «Такого, як я, не було». Вітер носить обривки далеких фраз. Мама носить на руках дитятко, що плаче, і слухає шум дощу за вікном. Невмістимо величезний світ пульсує разом з людським серцем. Іншого імпульсу у нього немає.
Українською перекладено за матеріалами сайту Отрок
Джерело: Сайт ХРАМУ ВСІХ УКРАЇНСЬКИХ СВЯТИХ і Львівського молодіжного православного братства
Кишені об'ємніші. Якщо це кишені шинелі, то вони зберігають кубики цукру, обліплені крихтами хліба, тютюновий пил, порожній патронний магазин. Кишеня п'ятикласника багата рогаткою, пом'ятим носовичком, копійками. Кишені хлопця — це часто кишені джинсів. Вони вузькі, і в них не залізти. Тому вони бувають порожні, як і думки хлопця. Щоб знати про кишені більше, потрібно бути кишеньковим злодієм. Боже, збережи!
У нас є сховища глибше, ніж ями в городі, і надійніше, ніж комірка в швейцарському банку. У нас є м'яз величиною з кулак. М'яз, що не знає відпочинку і щомиті розганяюча кров по тілу. На краю землі — дуб, на дубі — скриня, в скрині — качка, в качці — яйце, в яйці — голка. Голка — це найважливіше в казці. У хвості Галактики — маленьке Сонце. Довкола маленького Сонця літає малесенька Земля. На Землі живе малюсінька людина. У його крихітних грудях — ледве помітне серце. І там — все. Там рай і пекло. Великий Бог зі Своїм Царством і страшний гріх зі своїм хаосом. Там місця більше, ніж у всьому Всесвіті.
Як радіомаяк у відкритому океані, серце людське звучить з правильною періодичністю. «Я — вічний». «Такого, як я, не було». Вітер носить обривки далеких фраз. Мама носить на руках дитятко, що плаче, і слухає шум дощу за вікном. Невмістимо величезний світ пульсує разом з людським серцем. Іншого імпульсу у нього немає.
Українською перекладено за матеріалами сайту Отрок
Джерело: Сайт ХРАМУ ВСІХ УКРАЇНСЬКИХ СВЯТИХ і Львівського молодіжного православного братства
