Як духовна мудрість поєднується з життєвою мудрістю? Розповідає патріарх Київський Філарет
- Ваша Святосте, у Давидових Псалмах ми читаємо, що початок премудрості - це страх Господній. Соломон теж пише: "Я молився і був дарований мені розум; я взивав і зійшов на мене дух премудрості" (Прем. 7:7). З цього можна зробити висновок, що мудрою людину робить не талант, не знання, не життєвий досвід, а саме смирення і впершу чергу уповання на Бога, на Його просвітлення. Що таке мудрість з точки зори християнства і як вона досягається?
- Мудрість дається Богом, тому Соломон молився як і Бог почув його молитву і дав йому те, що він хотів. Він не просив багатства, а просив мудрості. І за те, що він просив мудрості для управління народом, Бог дав йому цю мудрість. Мудрість досягається тільки розумом і мудрість є властивість розуму. Людина, яка має пошкоджений розум не може бути мудрою людиною. А для того щоб мати мудрість духовну, треба мати страх Божий, який полягає у любові до Бога і боязні порушити Заповіді Божі. Ця боязнь порушити волю Божу і є страх Божий. Цей страх притаманний кожній праведній, святій, благочестивій людині. Поруч з мудрістю від Бога існує мудрість природна, але ця мудрість теж від Бога, тому що Бог створив людину розумною. А людині Бог дає різні таланти. Одному десять талантів, іншому - п'ять, третьому - три. Таланти - це здібності людини, в тому числі і бути мудрою. Але досконалість у духовному житті досягається шляхом очищення від гріхів, подолання спокус та утвердження у добрі.
- Ваша Святосте, чи є слово "мудрість" синонімом поняттю "розум"? Тобто чи кожна розумна людина є потенційно мудрою людиною? Тобто чи завжди людину, яка має талант або багато знає про життя, про закони земного життя, - чи можемо ми назвати автоматично таку людину мудрою? Чи старша людина завжди мудріша?
Розмовляв Руслан Поліщук
