Чернець Мойсей Святогорець подвизався на Святій Горі Афон близько тридцяти п'яти років. Він був іконописцем, поетом, критиком і письменником. Видав 52-і книги і написав понад 1000 статей. Його праці перекладені і видані у багатьох країнах світу. Обіймав посаду старшого секретаря в Священному Кіноті Святої Гори. Близько двадцяти п'яти років був старцем каливи святителя Іоана Золотоустого скиту святого великомученика Пантелеймона від монастиря Кутлумуш. відійшов до Господа 1 червня 2014 року Божого. Пропонуємо прочитати статтю старця про значення посту, яка була опублікована в грецькій газеті «Македонія».
Піст – стародавня чеснота. Разом з молитвою він готує християнина до розп'яття та воскресіння Ісуса Христа. Піст це їжа для душі.
Піст навчає нас стриманості, яка необхідна будь-якій людині. Вчить відмови від надмірностей, розкоші і достатку. Мабуть, піст чи не єдине, що людина здатна піднести в дар Богові.
Звичайно, Господь нічого не потребує, і піст, перш за все, необхідний нам самим. Користь утримання різноманітна: постячись, ми перебуваємо в розсудливості і зосередженості, а наша молитва стає більш уважною, сердечною і глибокою. Піст – це наш заклик до Бога, свідчення того, що ми бажаємо, щоб Він увійшов у наше життя. Він нерозривно пов'язаний з покаянням. Це даний нам Богом шанс, який не слід втрачати.
Постити слід охоче і радісно, а не формально, стискаючи серце, сприймаючи утримання як повинність. Піст повинний бути присвячений Богу від усього серця. Адам і Єва втратили Рай з-за своєї нестриманості. Піст відкриває нам Райські ворота знову.
Піст не повинен залишитися лише на рівні відмови від деяких видів їжі, ми повинні зробити наступний крок – утримуватися від своїх гріховних пристрастей і зла. Тоді період посту стане для нас істотним і поворотним моментом на нашому шляху до Бога.
Піст дарує нам моральну чистоту, народжує покаяння і презирство до гріха. Піст – це не самоціль, а засіб в досягненні мети – зустрічі з Богом. Згідно святителя Василія Великого, піст – це відчуження від зла, приборкання язика, відхід від гніву і відмова від злих звичок.
У того, хто серйозно хворіє, немає необхідності в пості. Адже утримання від їжі необхідно для того, щоб приборкати тіло. Коли тіло хворіє, воно і так упокорюється і немає необхідності його катувати. У будь-якому випадку, це питання, яке необхідно вирішувати, порадившись зі своїм духівником.
Деякі люди живуть для того, щоб їсти. Вони «мандрують» від столу до столу, ходять на бенкети і в ресторани і зрештою хворіють від обжерливості. Непомірність в їжі стає причиною зайвої ваги і багатьох захворювань.
Але ми постимо не заради тілесного здоров'я (хоча піст і допомагає нам в цьому), а заради духовного скріплення. Піст не має нічого спільного з дієтою, на яку люди «сідають» заради краси і стрункості фігури. Піст – це брат чесноти стриманості. Не будемо забувати слова Іоана Золотоустого, який закликав зекономлені на їжі в період посту гроші використовувати для того, щоб нагодувати голодних.
Нехай піст супроводжується молитвою і любов'ю. Тоді він знайде цінність, сенс і значення.
Переклад українською: Катерина Тимик, Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua
