У наступний за П'ятидесятницею понеділок здійснюється свято на честь Святого Духа. Це свято було встановлене Церквою ''заради величі Пресвятого і Животворящого Духа, що єдиний є (від) Святої і Живоначальної Трійці'', в протидію ученню єретиків, що відкидали Божество Святого Духа і єдиносущність Його з Богом Отцем і Сином Божим.Святий Дух єдиний з Отцем і Сином у всьому, тому Він і здійснює з Ними все, будучи самовладним, всесильним і благим. Через Нього подається всяка мудрість, життя, рух, Він – джерело всякого життя. Він має все, що мають Отець і Син, ''крім ненародження і родження'', сходячи від єдиного Отця. Святий Афанасій говорить: ''Дух Святий від Отця не створений, не народжений, але походить''. Але в чому полягає вихід Святого Духу від Отця для нас незбагненно, як незбагненно і народження Сина. Тому Свята Православна Церква ніколи не наважувалася піддавати цю таємницю Божества людському міркуванню, але завжди сповідала її, згідно з ученням Спасителя нашого Ісуса Христа (Ін.15,26). Господь відкриває людині лише те, що необхідне для її спасіння, і багато таємниць залишаються для нас за непроникною завісою.
Збагачуючи людину духовними дарами і вирощуючи в ній плоди духовні, Дух Святий прикрашає людину і різноманітними чеснотами, робить його, по слову Писання, древом добрим, таким, що творить і плоди добрі (Мф.7,17). Життя по Духу Святому ясно виявляється в плодах Духу, до яких відносяться, за словами апостола Павла, ''любов, радість, світ, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, стримання'' (Галат.5,22-23).
Українською перекладено за матеріалами сайту Завіт
