• Заходь в Святий Храм з духовною радістю. Пам'ятай, що Сам Спаситель обіцяв тебе утішити в скорботі: «Прийдіть до Мене все струджені і обтяжені, і Я втішу вас» ( Мф. 11.28).
• Завжди входь в Храм з упокорюванням і лагідністю, щоб увійти виправданим, як вийшов покірливий євангельський митар.
• Коли входиш в Храм і бачиш Святі Ікони, думай про те, що Сам Господь і всі Святі дивляться на тебе; будь в цей час особливо благоговійний і май страх Божий.
• Увійшовши до Святого Храму створи три поклони, молячись: «Боже, очисть мене грішного і помилуй мене», «Боже, милостивий буди мені грішному», «Пресвята Богородице, спаси мене грішного», «Всі Святії, благайте Бога про мене, грішного».
• Відповідай на вітання "Слава Ісусу Христу!" - "Навіки слава", або "Слава навіки Богу"; "Христос воскрес!" - "Воістину воскрес!", "Христос хрищається" - "У ріці Йордані", "Христос народився!" - "Славімо Його".
• Православні християни подають під час Божественної літургії - головного християнського богослуження - записки про здоров'я живих своїх родичів (хрещених, православних ) і, окремо, про тих, що упокоїлися, померлих. Імена пишуться акуратно, розбірливо, повні, в родовому відмінку: про здоров'я (або упокій) кого? – Тамари, Іоана, Лариси і тому подібне. Іменами, такими як Євгеній, Олександр, можуть бути названі як чоловіки, так і жінки, тому потрібно поряд з ім'ям вказати стать людини, що поминається. Записки подають перед початком служби, зазвичай там же, де купують свічки.
• Благоговійно відносься до церковної свічки: це символ нашого молитовного горіння перед Господом, Його Пречистою Матір'ю, Святими Божими. Свічки запалюють одну від іншої, що горить, і, оплавивши низ її, ставлять в гніздо свічника. Свічка повинна стояти строго прямо. Якщо в день великого свята служитель загасить твою свічку, щоб поставити свічку іншого, не обурюйся духом: твоя жертва вже прийнята Всевидющим і Всезнаючим Господом.
• Добре, якщо в Храмі є місце, де ти звикся стояти. Проходь до нього тихо і скромно, а проходячи мимо Царських врат, зупинися і благоговійно перехрестися і поклонися. Якщо ж такого місця доки немає, не бентежся. Не заважаючи іншим, постарайся встати так, щоб було чутно спів і читання. Якщо це не можливо, встань на вільне місце і уважно здійснюй внутрішню молитву.
• У Святий Храм завжди приходь на початок Богослужіння. Якщо все ж спізнюєшся, будь обережний, щоб не перешкодити молитві інших. Входивши в Храм під час читання Шестипсальмія, Євангелія або після Херувимської на Літургії (коли здійснюється перетворення Святих Дарів ), постій у вхідних дверей до закінчення цих найважливіших частин відправи.
• Під час служби прагни не ходити по Храму навіть для того, щоб поставити свічки. Прикладатися до ікон теж слід перед початком Богослужіння і після нього або у встановлений час – наприклад, на всенічній за єлеопомазанням. Деякі моменти служби, як вже говорилося, вимагають особливого зосередження: читання Євангелія, Гімн Богородиці і Велика Славослів'я на всенічній; молитва "«Єдинородний Сину..."» і вся Літургія, починаючи від «Ми, що херувимів».
• У Храмі мовчазним поклоном привітайся зі знайомими, навіть з особливо близькими не вітайся за руку і не про що не запитуй – будь істинно скромним. Не цікався і не вдивляйся в тих, що оточують тебе, а молися з щирим відчуттям вникаючи в порядок і вміст служб.
• У храмі всі переважно стоять і лише у випадках нездоров'я дозволяється сісти і відпочити. Втім, добре сказав про неміч тілесноу митрополит Московський Філарет (Дроздов): «Краще сидячи думати про Бога, ніж стоячи про ноги». Але під час читання Євангелія і в особливо важливих місцях літургії потрібно стояти.
• Коли священнослужитель здійснює обкаджування Храму, потрібно відступитися, щоб не заважати йому, і при кадінні народу злегка нахилити голову. Хреститися в цей час не слід. Схиляти голову прийнято і коли відкривають або закривають Царські врата, коли священик виголошує «Мир усім!» або благословляє народ Євангелієм. Під час освячення Святих Дарів (молитва «Тобі співаємо») потрібно, якщо в Храмі не дуже людно, зробити земний уклін. У святкові і недільні дні земні уклони не постановлені, не здійснюють їх і після прийняття Євхаристії. У ці дні творяться поясні поклони, торкаючись рукою підлоги.
• У Храмі молися як такий, що берез безпосередню участь у відправі, а не присутній лише, щоб молитви і співи, які читаються і співаються, виходили від твого серця. Уважно стеж за службою, щоб молитися саме про те, про що молиться і вся Церква. Клади на себе хресне знамення і твори поклони одночасно зі всіма.
• Якщо приходиш з дітьми, стеж, щоб вони поводилися скромно і не шуміли, привчай їх до молитви. Якщо дітям потрібно піти, скажи, щоб, перехрестилися і тихо вийшли, або сам виведи їх.
• Ніколи не дозволяй дитяті їсти в Храмі, крім того, коли священики роздають благословенний хліб.
• Якщо мале дитя розплачеться в Храмі, відразу ж виведи або винеси його. До кінця Богослужіння ніколи, без крайньої потреби, не вирушай з Храму, бо це гріх перед Богом.
• Жінки повинні входити в Храм скромно одягненими. Недопустимо причащатися Святих Таїн і прикладатися до святинь з нафарбованими губами.
• Головне – це взаємна любов прихожан і розуміння змісту служби. Якщо ми входитимемо в Храм Божий з благоговінням, якщо, стоячи в Церкві, думатимемо, що знаходимося на небесах, то Господь виконає всі прохання наші.
Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua
• Завжди входь в Храм з упокорюванням і лагідністю, щоб увійти виправданим, як вийшов покірливий євангельський митар.
• Коли входиш в Храм і бачиш Святі Ікони, думай про те, що Сам Господь і всі Святі дивляться на тебе; будь в цей час особливо благоговійний і май страх Божий.
• Увійшовши до Святого Храму створи три поклони, молячись: «Боже, очисть мене грішного і помилуй мене», «Боже, милостивий буди мені грішному», «Пресвята Богородице, спаси мене грішного», «Всі Святії, благайте Бога про мене, грішного».
• Відповідай на вітання "Слава Ісусу Христу!" - "Навіки слава", або "Слава навіки Богу"; "Христос воскрес!" - "Воістину воскрес!", "Христос хрищається" - "У ріці Йордані", "Христос народився!" - "Славімо Його".
• Православні християни подають під час Божественної літургії - головного християнського богослуження - записки про здоров'я живих своїх родичів (хрещених, православних ) і, окремо, про тих, що упокоїлися, померлих. Імена пишуться акуратно, розбірливо, повні, в родовому відмінку: про здоров'я (або упокій) кого? – Тамари, Іоана, Лариси і тому подібне. Іменами, такими як Євгеній, Олександр, можуть бути названі як чоловіки, так і жінки, тому потрібно поряд з ім'ям вказати стать людини, що поминається. Записки подають перед початком служби, зазвичай там же, де купують свічки.
• Благоговійно відносься до церковної свічки: це символ нашого молитовного горіння перед Господом, Його Пречистою Матір'ю, Святими Божими. Свічки запалюють одну від іншої, що горить, і, оплавивши низ її, ставлять в гніздо свічника. Свічка повинна стояти строго прямо. Якщо в день великого свята служитель загасить твою свічку, щоб поставити свічку іншого, не обурюйся духом: твоя жертва вже прийнята Всевидющим і Всезнаючим Господом.
• Добре, якщо в Храмі є місце, де ти звикся стояти. Проходь до нього тихо і скромно, а проходячи мимо Царських врат, зупинися і благоговійно перехрестися і поклонися. Якщо ж такого місця доки немає, не бентежся. Не заважаючи іншим, постарайся встати так, щоб було чутно спів і читання. Якщо це не можливо, встань на вільне місце і уважно здійснюй внутрішню молитву.
• У Святий Храм завжди приходь на початок Богослужіння. Якщо все ж спізнюєшся, будь обережний, щоб не перешкодити молитві інших. Входивши в Храм під час читання Шестипсальмія, Євангелія або після Херувимської на Літургії (коли здійснюється перетворення Святих Дарів ), постій у вхідних дверей до закінчення цих найважливіших частин відправи.
• Під час служби прагни не ходити по Храму навіть для того, щоб поставити свічки. Прикладатися до ікон теж слід перед початком Богослужіння і після нього або у встановлений час – наприклад, на всенічній за єлеопомазанням. Деякі моменти служби, як вже говорилося, вимагають особливого зосередження: читання Євангелія, Гімн Богородиці і Велика Славослів'я на всенічній; молитва "«Єдинородний Сину..."» і вся Літургія, починаючи від «Ми, що херувимів».
• У Храмі мовчазним поклоном привітайся зі знайомими, навіть з особливо близькими не вітайся за руку і не про що не запитуй – будь істинно скромним. Не цікався і не вдивляйся в тих, що оточують тебе, а молися з щирим відчуттям вникаючи в порядок і вміст служб.
• У храмі всі переважно стоять і лише у випадках нездоров'я дозволяється сісти і відпочити. Втім, добре сказав про неміч тілесноу митрополит Московський Філарет (Дроздов): «Краще сидячи думати про Бога, ніж стоячи про ноги». Але під час читання Євангелія і в особливо важливих місцях літургії потрібно стояти.
• Коли священнослужитель здійснює обкаджування Храму, потрібно відступитися, щоб не заважати йому, і при кадінні народу злегка нахилити голову. Хреститися в цей час не слід. Схиляти голову прийнято і коли відкривають або закривають Царські врата, коли священик виголошує «Мир усім!» або благословляє народ Євангелієм. Під час освячення Святих Дарів (молитва «Тобі співаємо») потрібно, якщо в Храмі не дуже людно, зробити земний уклін. У святкові і недільні дні земні уклони не постановлені, не здійснюють їх і після прийняття Євхаристії. У ці дні творяться поясні поклони, торкаючись рукою підлоги.
• У Храмі молися як такий, що берез безпосередню участь у відправі, а не присутній лише, щоб молитви і співи, які читаються і співаються, виходили від твого серця. Уважно стеж за службою, щоб молитися саме про те, про що молиться і вся Церква. Клади на себе хресне знамення і твори поклони одночасно зі всіма.
• Якщо приходиш з дітьми, стеж, щоб вони поводилися скромно і не шуміли, привчай їх до молитви. Якщо дітям потрібно піти, скажи, щоб, перехрестилися і тихо вийшли, або сам виведи їх.
• Ніколи не дозволяй дитяті їсти в Храмі, крім того, коли священики роздають благословенний хліб.
• Якщо мале дитя розплачеться в Храмі, відразу ж виведи або винеси його. До кінця Богослужіння ніколи, без крайньої потреби, не вирушай з Храму, бо це гріх перед Богом.
• Жінки повинні входити в Храм скромно одягненими. Недопустимо причащатися Святих Таїн і прикладатися до святинь з нафарбованими губами.
• Головне – це взаємна любов прихожан і розуміння змісту служби. Якщо ми входитимемо в Храм Божий з благоговінням, якщо, стоячи в Церкві, думатимемо, що знаходимося на небесах, то Господь виконає всі прохання наші.
Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua
