Час

Час...
Про нього нам нагадують годинники, календарі, фотоальбоми.
Його вимірюють секундами, хвилинами, годинами, тижнями, місяцями, роками, століттями, ерами.
В часі ми живемо. Про наш час мріяли ті, що до нього не дожили, і мріятимуть ті, хто прийде після нас.
Час буває минулим, теперішнім і майбутнім. Минулий не можна повернути, але можна згадувати. Є люди, які минулим можуть жити.
Теперішній не стримати. Але ним треба жити. Якщо не сприйматимеш сьогодення, то життя пройде повз тебе...
Майбутній не можемо побачити, але в часі можна подорожувати. Спогадом, думкою, мрією.
Часу може бути вдосталь.
Часу може постійно не вистачати. Останні миті і хвилини цінуються найбільше.
Час лікує психологічні і душевні рани, він же знищує невиліковно хворих людей, і стирає з лиця Землі все застаріле і мертве.
Час повзе, коли ти нудьгуєш в одноманітності і буденності.
Він летить, коли ти весь в справах, заклопотано готуєшся до якоїсь події.
З різною швидкістю він проходить дя того хто чекає, і для того хто запізнюється.
Час можна просто проводити, вбивати, використовувати, приділяти комусь і жертвувати для когось.
Але якщо ти закоханий, то ти його просто не помічаєш...



Джерело: Сайт ХРАМУ ВСІХ УКРАЇНСЬКИХ СВЯТИХ і Львівського молодіжного православного братства "Нев'янучий цвіт"