Святі мученики Леонтій, Іпатій та Феодул були римськими воїнами. Святий мученик Леонтій, грек за походженням, в час правління Веспасіана (70 - 79) служив воєначальником в імператорських військах у фінікійському місті Тріполі. Християнин Леонтій вирізнявся хоробрістю і розсудливістю, до нього з глибокою повагою ставилися воїни і громадяни Тріполі за його чесноти. Імператор призначив римського сенатора Адріана правителем Фінікійської області, з повноваженнями переслідувати християн і у разі відмови принести жертви римським божествам піддавати їх катуванню і смерті. Дорогою у Фінікію Адріанові донесли, що святий Леонтій відвернув багатьох від поклоніння язичницьким богам. Правитель послав трибуна Іпатія із загоном воїнів у Тріполі, щоб знайти й затримати християнина Леонтія.
По дорозі трибун Іпатій сильно занедужав і, перебуваючи при смерті, побачив уві сні Ангела, який сказав: “Якщо хочеш бути здоровим, викликни тричі разом із своїми воїнами: “Боже Леонтія, допоможи мені”". Відкривши очі, Іпатій побачив Ангела і сказав: “Я посланий затримати Леонтія, як же я кликатиму його Бога?” В ту ж мить Ангел зробився невидимим. Іпатій розповів воїнам, в числі яких був і його друг Феодул, про свій сон, всі вони разом тричі закликали на допомогу Бога, Ім’я Якого сповідав святий Леонтій. Іпатій відразу зцілився на втіху усіх воїнів, і тільки Феодул сидів осторонь, роздумуючи про чудо. Його душа перейнялася любов’ю до Бога, і він умовив Іпатія негайно піти вдвох у місто на пошуки святого Леонтія.
При вході в місто їх зустрів невідомий чоловік і запросив до себе в дім, де щедро пригостив подорожніх. Дізнавшись, що гостинним господарем і є святий Леонтій, вони впали на коліна і просили його просвітити їх вірою в Правдивого Бога. Тут же відбулося Хрещення, а коли святий Леонтій промовив над ними молитовне закликання в Ім’я Пресвятої Трійці, новохрещених осінила світла хмара і пролився благодатний дощ.
Інші воїни в пошуках свого начальника прийшли в Тріполі, куди прибув і правитель Адріан. Дізнавшись про те, що сталося, він наказав привести до себе святого Леонтія, трибуна Іпатія й Феодула і, погрожуючи їм муками й смертю, вимагав зречення від Христа і жертвоприношення римським богам. Всі мученики твердо сповідували віру в Христа. Святого Іпатія підвісили на стовпі й стругали залізними кігтями, а святого Феодула нещадно били ціпками. Бачачи непохитність мучеників, їм відрубали голови мечем. Святого Леонтія після катувань вкинули до в’язниці. Вранці він постав перед правителем.
Адріан намагався спокусити святого сповідника почестями й нагородами і, нічого не досягши, піддав катуванням: святий мученик цілий день висів долілиць головою на стовпі з важким каменем на шиї, але ніщо не могло змусити його відректися від Христа. Правитель наказав бити ціпками страждальця доти, поки він не помре. Тіло святого мученика Леонтія викинули за місто, але християни із честю його поховали поблизу Тріполі. Кончина святих мучеників сталася близько 70 - 79 р.
Допит святого Леонтія, його страждання і смерть записав на олов’яних дощечках присутній на суді переписувач (коментарісій). Ці дощечки були покладені в гріб святого мученика.
Пам'ять - 1 липня.
По дорозі трибун Іпатій сильно занедужав і, перебуваючи при смерті, побачив уві сні Ангела, який сказав: “Якщо хочеш бути здоровим, викликни тричі разом із своїми воїнами: “Боже Леонтія, допоможи мені”". Відкривши очі, Іпатій побачив Ангела і сказав: “Я посланий затримати Леонтія, як же я кликатиму його Бога?” В ту ж мить Ангел зробився невидимим. Іпатій розповів воїнам, в числі яких був і його друг Феодул, про свій сон, всі вони разом тричі закликали на допомогу Бога, Ім’я Якого сповідав святий Леонтій. Іпатій відразу зцілився на втіху усіх воїнів, і тільки Феодул сидів осторонь, роздумуючи про чудо. Його душа перейнялася любов’ю до Бога, і він умовив Іпатія негайно піти вдвох у місто на пошуки святого Леонтія.
При вході в місто їх зустрів невідомий чоловік і запросив до себе в дім, де щедро пригостив подорожніх. Дізнавшись, що гостинним господарем і є святий Леонтій, вони впали на коліна і просили його просвітити їх вірою в Правдивого Бога. Тут же відбулося Хрещення, а коли святий Леонтій промовив над ними молитовне закликання в Ім’я Пресвятої Трійці, новохрещених осінила світла хмара і пролився благодатний дощ.
Інші воїни в пошуках свого начальника прийшли в Тріполі, куди прибув і правитель Адріан. Дізнавшись про те, що сталося, він наказав привести до себе святого Леонтія, трибуна Іпатія й Феодула і, погрожуючи їм муками й смертю, вимагав зречення від Христа і жертвоприношення римським богам. Всі мученики твердо сповідували віру в Христа. Святого Іпатія підвісили на стовпі й стругали залізними кігтями, а святого Феодула нещадно били ціпками. Бачачи непохитність мучеників, їм відрубали голови мечем. Святого Леонтія після катувань вкинули до в’язниці. Вранці він постав перед правителем.
Адріан намагався спокусити святого сповідника почестями й нагородами і, нічого не досягши, піддав катуванням: святий мученик цілий день висів долілиць головою на стовпі з важким каменем на шиї, але ніщо не могло змусити його відректися від Христа. Правитель наказав бити ціпками страждальця доти, поки він не помре. Тіло святого мученика Леонтія викинули за місто, але християни із честю його поховали поблизу Тріполі. Кончина святих мучеників сталася близько 70 - 79 р.
Допит святого Леонтія, його страждання і смерть записав на олов’яних дощечках присутній на суді переписувач (коментарісій). Ці дощечки були покладені в гріб святого мученика.
Пам'ять - 1 липня.
