11 січня Православна Церква вшановує память святих 14 000 тисяч младенців, невинно убитих царем Іродом. Ці безневинні немовлята іудейські чоловічої статі постраждали заради вічного Немовляти Христа - Сина Божого.
Почувши від волхвів про народження Іісуса Христа - нащадка Давидового, Ірод, що походив не з царського роду, зніяковів і весь Єрусалим з ним. Ірод запитав первосвящеників і книжників іудейських: «Де повинен народитися Христос?». Цар таємно вивідував від волхвів про час бачення зірки, що привела їх до Єрусалиму, і сказав волхвам: «Підіть і ретельно розізнайте про Немовля, і коли знайдете Його, повідомте мені, щоб і я поклонився Йому».
Ірод, обманутий волхвами, які, поклонившись Немовляті Христу, не повернулися до нього, а іншим шляхом відправилися в країну свою, сильно розгнівався. Побоюючись, щоб новонароджений цар іудейський не відняв у нього царства, Ірод послав через рік після народження Іісуса Христа, не знаючи точне Його місцезнаходження, наказав винищити усіх немовлят у Вифлеємі і його околицях, від двох років і молодше, щоб в числі їх погубити і Немовля Христа. Так злобний і суєтний Ірод приніс в жертву своєму неприборканому владолюбству 14 000 немовлят, не знаючи, що Іісус Христос народився заснувати царство не земного владарювання, а вічного спасіння; не відаючи, що всі підступи людські безсилі та марні для всемогутнього Промислу Божого, безперешкодно звершуюючого спасіння світу. Як наслідок - життя самого Ірода, самовпевнено піклуючогося про себе, тривало не більше року: суд Божий, за словами церковних письменників, спіткав Ірода страшними хворобами, і він помер в тяжких муках.
Немовлята-мученики увійшли до царства небесного не через двері святого Хрещення, а мученицькою смертю за Іісуса Христа, яку Сам Він назвав Хрещенням (Мк. X, 39). І цим Хрещенням, у разі потреби, замінюється саме таїнство Хрещення водою.
Пам'ять немовлят, заради Христа вбитих від Ірода, Церква почала звершувати ще з перших часів християнства. Про це свідчать в своїх бесідах отці Церкви IV, III і II століття, такі як: святитель Іоанн Златоуст, святий Кипріан, єпископ карфагенський, Оріген і інші. Останній називає вифлеємських немовлят початком християнських мучеників. Перший з святих Отців, хто почав прославляти вифлеємських Немовлят, як першомучеників, був святий Іріней, єпископ Ліонський (II століття).
Згодом святий Андрій Крітський і вже згадуваний Кипріан Карфагенський написали для Церкви хвалебні пісні на день побиття немовлят і ці пісні звершуються Церквою цього дня.
За матеріалами сайту "Православіє в Україні"
