Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Молитва на Новий рік
    Господи Боже, всього видимого й невидимого творіння Сотворителю, Ти…
  • Про Пилипівку (Різдвяний піст)
    Починається Різдвяний Піст: як правильно постувати? Початок…
  • Про святкування Хелловіну
    Більшість бравих шанувальників цього «не святого свята» навіть не…
  • Православний церковний календар вересень 2022
    Православний церковний календар на вересень 2022 року Божого…
  • Анонс: молодіжні зустрічі в Ново-Афонському монастирі м.Львова
    Запрошуємо всіх бажаючих на цикл лекцій з релігієзнавства та…
  • Популярне
    Где то косяк! Проверь правильность строки подключения. Возможно просто нет новостей за последние 30 дней.
    Опитування
    Скільки Вам років?
    до 13
    14-17
    18-23
    24-29
    30-39
    40-50
    більше 50
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Лютий 2023    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
     
    Грудень 2022 (1)
    Листопад 2022 (1)
    Жовтень 2022 (1)
    Вересень 2022 (4)
    Серпень 2022 (2)
    Липень 2022 (3)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Алхімік-роззява

    Жив колись алхімік, котрий усеньке своє життя присвятив пошукам філософського каменя, рідкісного магічного каменя, що має силу перетворювати залізні предмети у золото. "Я досліджу усі каміння на землі, один за другим. І так напевно знайду філософський камінь", -думав він.

    Спершу це видавалося простим. Алхімік обв'язався залізним ланцюгом і торкався до нього кожним знайденим каменем. Він усе мандрував, а коли тільки помітив якийсь камінь - брав його і торкався ланцюга. Той жест став усім його життям.

    Минуло літо. Алхімік, з розмаяним волоссям, вкритим курявою, схудлий, зі зціпленими вустами, немов зачинені двері до його серця, знай ходив у пошуках магічного каменя. Усі дивилися на нього немов на божевільного.
    Одного дня якийсь хлопчина зі села підійшов до нього і спитав: "Скажи мені, де ти знайшов отой золотий ланцюг, яким ото підперезався?" Алхімік затремтів: ланцюг, колись залізний, тепер справді став золотим і блищав, обвиваючи його пояс. Це не був сон - але коли ця зміна? Алхімік із силою ударив себе Де ж бо він досягнув своєї мети?
    Він настільки звик збирати каміння, торкатися ним ланцюга, а потім їх викидати, навіть не дивлячись, чи щось змінилося. Так бідний алхімік знайшов філософський камінь - і втратив його!

    Заходило сонце, небо золотилося. Алхімік повертався назад тією самою дорогою, аби взятися за пошуки від початку. Однак його тіло вже згорбилося і не мало сил. Серце було змучек він сам нагадував дерево, позбавлене коріння.


    Тільки тепер, коли вмираю, здаю собі справу, що мої руки - порожні...
    Я жив, проте не жив... Думав тільки про себе!
    Але чому певні речі розумієш щойно тоді, коли вже нема часу, аби їх здійснити?..
    (Вмирущий у шпиталі, який мав 68 років)


    Бруно Ферреро


    Джерело: Храм Усіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство "Нев'янучий Цвіт" .
    • Переглядів: 3375
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів. Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com